Публікації

СУДОВА ПРАКТИКА У СПРАВАХ, ПОВ’ЯЗАНИХ З МОБІЛІЗАЦІЄЮ

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, розширив перелік завдань, функцій та діянь, які зобов'язані здійснювати підприємства, установи та організації усіх форм власності в межах мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Порушення вказаних обов'язків нерідко призводить до притягнення посадових осіб, відповідальних за ведення військового обліку, до відповідальності за порушення правил ведення військового обліку (стаття 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (надалі - «КУпАП»).

Нерідко незгода осіб, які відповідають за ведення військового обліку на підприємстві, з накладеним стягненням, призводить до оскарження дій представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Отже, розглянемо типові помилки, що допускають представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час складання та оформлення адміністративних матеріалів стосовно осіб, які відповідають за ведення військового обліку на підприємстві.

1. Неналежне повідомлення про розгляд справи

Так, у рішенні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 січня 2024 року у справі № 279/5853/23 (реєстровий номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 116259803) суд звернув увагу на відсутність повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про місце і час розгляду справи.

Обставини справи. Відносно директора підприємства складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, у якому зазначено час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

У протоколі містилась відмітка про те, що від отримання копії протоколу посадова особа підприємства відмовилась. Натомість, у подальшому ні копія протоколу, ні повідомлення про дату та час розгляду справи, вказаній посадовій особі не направлявся.

Однак з такими діями територіального центру комплектування та соціальної підтримки не погодився суд, вказавши таке:

«Зміст обов'язку уповноваженої посадової особи щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов'язок з'ясувати чи поінформовано особу. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов'язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи».

За таких обставин суд дійшов висновку, що територіальним центром комплектування та соціальної підтримки не дотримана процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності, внаслідок чого необхідно скасувати постанову притягнення особи до відповідальності.

2. Відсутність у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності посилання на конкретні норми, порушені відповідальною особою

У рішенні Рожищенського районного суду Волинської області від 21 серпня 2023 року (реєстровий номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 112924071) суд звернув увагу на той факт, що територіальним центром комплектування та соціальної підтримки не конкретизовано норми мобілізаційного законодавства, які порушено особою, що фактично обмежує її право на захист.

Обставини справи. Відносно посадової особи підприємства складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, в якій вказано, що особою порушено пункт 34 постанови Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних».

Разом з тим у мотивувальній частині судового рішення суд вказав, що зазначений пункт носить інформаційний характер та містить 17 абзаців, кожен з яких передбачає окремий характер дій суб'єкта.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в оскаржуваній постанові не конкретизовано норми, які порушено.

3. Не встановлено чи є особа суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП

Згідно з рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2023 року у справі № 185/6974/23 суд зауважив, що уповноважена особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки не з'ясувала, чи є працівник підприємства суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

Обставини справи. Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення особа притягнута до відповідальності за те, що будучи відповідальною за організацію та ведення військового обліку, не надала підтвердження належного оповіщення військовозобов'язаних.

Одночасно під час судового розгляду встановлено, що у територіального центру комплектування на момент винесення постанови відсутня інформація про те, чи призначалась особа відповідальною на підприємстві за надання інформації з проведеної роботи щодо оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, письмових підтверджень про отримання повісток до ТСЦ та СП.

Отже, розглядаючи відповідні спори, суди звертають увагу на:

1) дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення;

2) доведеність правомірності накладення адміністративного стягнення суб'єктом владних повноважень.

Одночасно, якщо не мати бажання стикатись з процедурою оскарження притягнення до адміністративної відповідальності, то варто зважати на законодавчі норми, які стосуються забезпечення ведення військового обліку на підприємстві, та не ігнорувати їх, адже, як вказує практика, притягнення до відповідальності є цілком реальним.

посилання на статтю

підписатися на новини
KPD Consulting - повносервісна юридична компанія.
 
Ми орієнтовані на бізнес-потреби корпоративних Клієнтів в ефективній правовій підтримці.
Компанія є учасником Lexicom (мережі незалежних юридичних фірм Європи), що є запорукою успішного супроводу Клієнта у ключових іноземних юрисдикціях.