Публікації

ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВС 2019 – 2020 РОКІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА СУДОВУ ПРАКТИКУ

Протягом останніх двох років Верховний Суд активно формував правові висновки щодо застосування нових процесуальних кодексів, за якими здійснюється правосуддя в Україні з кінця 2017 року. Загалом, на розгляд Верховного Суду протягом одного лише 2019 року надійшло 87732 нові справи,що, між іншим, на 29 % більше, аніж за 2018 рік. Тенденція щодо збільшення кількості нових справ збереглась і у 2020 році. Зокрема, за перше півріччя цього року Верховний Суд уже зареєстрував 36472 нові справи.

Правові позиції Верховного Суду у 2019 – 2020 роках стосувались нових підходів у спорах із Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, визнання права очікування як самостійного способу захисту майнового права, розв'язування корпоративних конфліктів.

Проте я хотів би виокремити три основні фундаментальні позиції Верховного Суду, які є актуальними для більшості правовідносин і майже для кожного судового спору. Мова про позовну давність, предметну юрисдикцію відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

1. Перебування справи у провадженні іншого судового органу є поважною причиною для поновлення строку позовної давності та захисту права позивача. Постанова суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі №922/1467/19.

Стала практика судів касаційної інстанції протягом тривалого часу однозначно вказувала, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності не перериває перебігу позовної давності.

Проте у вказаній постанові Верховний Суд дійшов протилежного і справедливого висновку, що поважність причин пропуску строку позовної давності можна визначити лише після дослідження всіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому поважними причинами вразі пропущення позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.

Суд указав: "Очевидно, що перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій, на думку добросовісного розсудливого спостерігача, виключає необхідність вчинення процесуальних дій, спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі заяв про закриття провадження у справі, подачі позовів у порядку іншого судочинства тощо. За таких обставин є неправильним та несправедливим покладення виключно на позивача відповідальності за помилку у визначенні підвідомчості відповідної справи і позбавлення його права на захист у спірних правовідносинах... З огляду на факт відкриття провадження у справі Дзержинським районним судом м. Харкова та тривалий час розгляду справи, як наслідок – наявність підстав для позивача вважати, що його права будуть відновлені та захищені в судовому порядку, звернення позивача до господарського суду Харківської області з даною позовною заявою через кілька днів (через 3 дні) після того, як позивач дізнався, що даний спір відноситься до господарської юрисдикції, судом першої інстанції вірно встановлено, що строк позивачем пропущено з поважних причин".

2. Спір за господарським зобов'язанням фізичної особи – підприємця підлягає розгляду в господарському суді навіть після припинення здійснення такою особою підприємницької діяльності. Постанова Великої Палати від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18.

До впровадження нових процесуальних кодексів ключовим критерієм для визначення юрисдикції спору був суб'єктний склад його учасників. Проте з кінця 2017 року процесуальне законодавство запровадило предметний критерій. Тобто саме характер правовідносин між сторонами спору є визначальним для визначення підвідомчості його розгляду.

Ключовою нормою для формування правової позиції суду стала частина 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності.

Велика Палата зазначила, що згідно зі статтею 52 Цивільного кодексу України ФОП відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За результатами розгляду справи суд указав: "Позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору,зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились".

3. Відшкодуванню підлягають не лише фактично сплачені витрати на допомогу адвоката, а й витрати,що тільки мають бути сплачені в майбутньому. Постанова Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

У розглянутій справі Верховний Суд зробив висновок, що витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

При цьому суд зробив певне застереження задля уникнення поширеної помилки. Ототожнюючи витрати на правничу допомогу з витратами, які необхідні для надання такої допомоги, судді часто відмовляють у їх стягненні з переможеної сторони. Зокрема, у постанові зазначено: "Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат".

ВИСНОВОК:

Як на мене, наведені правові позиції Верховного Суду вказують на готовність судової системи відповідати вимогам суспільства, що стрімко змінюється останнім часом. Указані правові висновки покликані усунути й запобігти поширенню помилок, з якими стикаються учасники судового процесу, а також суттєво підвищують ефективність судової системи та збільшують рівень довіри до неї.

 

Євген Літвінов

Адвокат

ЮК КПД Консалтинг

підписатися на новини
KPD Consulting - повносервісна юридична компанія.
 
Ми орієнтовані на бізнес-потреби корпоративних Клієнтів в ефективній правовій підтримці.
Компанія є учасником Lexicom (мережі незалежних юридичних фірм Європи), що є запорукою успішного супроводу Клієнта у ключових іноземних юрисдикціях.