ЯК ОФОРМИТИ КАСАЦІЙНУ СКАРГУ В МАЛОЗНАЧНІЙ СПРАВІ, ЩОБ ЗБІЛЬШИТИ ШАНСИ НА ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

  • Дата публікації: 21.03.2019
  • Автор: Ігор Калітвенцев
  • Практика: Вирішення спорів
  • Ґалузі: Банки, страхові, лізингові та фінансові компанії, Учасники ринку нерухомості, IT / Tехнології, медіа, телекомунікації, Промислові та виробничі компанії, Медичні, фармацевтичні, дослідницькі компанії, Транспортні компанії / автодилери, Сількогосподарські компанії

Як оформити касаційну скаргу в малозначній справі, щоб збільшити шанси на відкриття касаційного провадження

Малозначність як підстава для відмови в доступі до правосуддя

Із набранням чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 р. № 2147-VIII (далі – Закон № 2147-VIII) в Україні досить суттєво змінився порядок здійснення судочинства.

Насамперед на підставі Закону № 2147-VIII Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України та Кодекс адміністративного судочинства України викладено в нових редакціях (далі разом – Кодекси, а кожен окремо – Кодекс).

У кожному із зазначених вище Кодексів після набрання чинності Законом № 2147-VIII з'явилася нова категорія справ – малозначна справа.

Зазначена категорія справ є досить специфічною і має свої особливості, серед яких варто відзначити основні:

1) у малозначних справах представником може бути особа, яка не є адвокатом, але за умови, що вона досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність;

2) малозначні справи розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження;

3) за загальним правилом, рішення у малозначних справах не підлягають оскарженню в касаційному порядку.

У цій статті досліджено питання щодо того, як оформити касаційну скаргу, щоб збільшити шанси на відкриття касаційного провадження у малозначній справі та справі, яку Верховний Суд може визнати малозначною самостійно.

Оскільки в кожному із Кодексів визначено ідентичні випадки, у разі наявності яких можливо оскаржити судове рішення у малозначних справах у касаційному порядку, для зручності за основу взято цивільне судочинство. При цьому рекомендації, викладені в цій статті щодо оформлення касаційної скарги, можливо також використовувати і в господарському та адміністративному судочинстві.

Об'єктивна необхідність чи небажання розглядати справу?

Кожен із Кодексів визначає лише чотири випадки, за яких можливо оскаржити судове рішення у малозначних справах в касаційному порядку:

1) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

2) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи;

3) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

4) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто у 2019 році до малозначних справ у будь-якому випадку відносяться справи з ціною позову, яка не перевищує 192100 гривень, а також можуть бути віднесені справи з ціною позову від 192100 до 960500 гривень, але вже на розсуд суду. Крім того, до малозначних суд може віднести й деякі категорії справ із немайновим предметом спору.

На сьогодні судова практика Верховного Суду формується таким чином, що Верховний Суд, керуючись частиною 6 статті 19 ЦПК, самостійно визнає малозначними справи з ціною позову, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і справи з немайновим предметом позову і, як наслідок, відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Наприклад, ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року у справі № 490/11867/16-ц визнано малозначною справу з ціною позову 511769,38 гривень і відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Самостійно визнавши справу малозначною, Верховний Суд зазначив, що справа є малозначною в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати справу малозначною і відмовити у відкритті касаційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2019 року у справі № 752/9097/17 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі про визнання недійсним договору. У вказаній ухвалі зазначено, що справа не є справою з ціною позову, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Справа є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК, а тому справа не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, після набрання чинності Законом № 2147-VIII у багатьох випадках не можна бути впевненим, що Верховний Суд відкриє касаційне провадження.

Як же все-таки оформити касаційну скаргу? Що саме варто зазначити в касаційній скарзі?

Під час оформлення касаційної скарги в малозначній справі, а також у справі, яку Верховний Суд може визнати малозначною (справа, у якій ціна позову становить від ста до п'ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справа з немайновим предметом позову), обов'язково потрібно посилатися на наявність випадків, у разі яких судове рішення у малозначних справах може бути оскаржено в касаційному порядку.

Насамперед у касаційній скарзі у зазначеній категорії справ обов'язково потрібно зазначити той факт, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики. При цьому бажано вказати декілька рішень судів вищих інстанцій, які за однакових обставин по-різному застосували відповідні норми права.

Також у касаційній скарзі на оскарження судового рішення у малозначній справі особі бажано вказати, що вона позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи й надати докази на підтвердження цього.

Зокрема, особа може зазначити, що обставини, встановлені судовим рішенням, впливають на іншу справу, яка не є малозначною та має суттєве значення для такої особи. При цьому в такому випадку необхідно чітко зазначити, які обставини помилково встановлено в оскаржуваних рішеннях і одночасно в касаційній скарзі посилатись на порушення норм процесуального права, які призвели до помилкового встановлення відповідних обставин.

Наприклад, судами встановлено факт того, що одна зі сторін у справі підписувала певний документ не на підставі висновку судового експерта, а на підставі висновку спеціаліста. У такому разі особі, яка подає касаційну скаргу, слід зазначити, що суди попередніх інстанцій, у порушення норм процесуального права, встановили обставини на підставі недопустимих доказів. При цьому помилкове встановлення такого факту досить негативно вплине на права особи, яка подає касаційну скаргу, в іншому процесі. Тобто в силу преюдиції особа вже не зможе спростувати такий факт в іншому провадженні.

Також особі, яка подає касаційну скаргу у вищезазначеній категорії справ, слід зазначити факт того, що справа становить виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Наприклад, ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 210/1958/15-ц відкрито касаційне провадження у справі з ціною позову 23934,93 гривень. У зазначеній справі факт того, що справа становить виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, обґрунтовувався тим, що стягнута рішенням суду апеляційної інстанції сума є значною для сім'ї відповідача, виконання рішення може поставити сім'ю у скрутне фінансове становище та вплинути на права малолітніх дітей.

Крім того, якщо суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних, то в касаційній скарзі необхідно посилатися на те, що суд відніс справу до категорії малозначних помилково, обґрунтовуючи вказане твердження тим, що справа є досить складною, потребує вивчення багатьох доказів і формування відповідної правової позиції, а у зв'язку з тим, що суд визнав справу малозначною, наслідком чого є її розгляд у спрощеному провадженні, сторона не могла повною мірою реалізувати свої процесуальні права.

Замість висновків

Таким чином, для того щоб збільшити шанси на відкриття касаційного провадження у малозначних справах, а також у справах, які Верховний Суд може визнати малозначними (справи, у яких ціна позову становить від ста до п'ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справи з немайновим предметом позову), у касаційній скарзі рекомендовано зазначати ті випадки, які визначено Кодексами як виключення для перегляду малозначної справи в касаційному порядку. При цьому наявність кожного випадку необхідно досить змістовно обґрунтувати і, по можливості, підтвердити відповідними доказами.

Максим Чередніченко

Юрист

КПД Консалтинг